2 квітня 2024 р. у  закладі відбулася чергова атестація педагогічних працівників. Атестувалося 3 педагоги: Козак Богдан Антонович, Плахотнік Ірина Вікторівна та Холопченко Олена Святославівна, вони представили на розгляд членів атестаційної комісії змістовні матеріали, які відобразили професійні здобутки кожного за міжатестаційний період. Всі педагоги успішно пройшли атестацію та здобули звання керівник гуртка - методист.

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «БУДИНОК ДИТЯЧОЇ  ТВОРЧОСТІ»       

                                   КАМ’ЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ  РАДИ

                                                         Н А К А З

______________ №__________                                                             

Про створення атестаційної комісії

у 2023-2024 н.р.

          З метою активізації підвищення рівня професійної педагогічних працівників, підвищення мотивації до якісної роботи та відповідальності за результати навчання й виховання дітей відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників України

НАКАЗУЮ:

1. Створити  атестаційну комісію у такому  складі: 

• голова атестаційної комісії – Прозоров О.О., директор закладу;

• секретар комісії, методист закладу  – Саверська Л.К.; 

• члени атестаційної комісії:

- заступник директора з навчально-виховної роботи – Кавтеладзе Ю.Д.;                 

- голова профспілки – Штефан С.М.;

2. Атестаційній комісії забезпечити атестацію педагогічних кадрів відповідно до вимог Типового положення про атестацію педагогічних працівників України. 

3.  Скласти список педагогів, які атестуються у поточному навчальному році.

                                                                                    до 10 жовтня 2023р.

                                                                                    Кавтеладзе Ю.Д.

4. Атестаційній комісії:  

  -  вивчити досвід роботи керівників гуртків, які атестуються;

  -  організувати творчі звіти, проведення відкритих занять, заходів педагогів,
    які атестуються;

  -  розробити критерії оцінювання роботи керівника гуртка під час атестації. 

 Директор                                                                       Олександр ПРОЗОРОВ 

З наказом ознайомлені:

Штефан С.М.      _______    Кавтеладзе Ю.Д. _______                                                                                               Саверська Л.К.   _______     

Підготовлено:

__________Юрій Кавтеладзе

                                             ЗАТВЕРДЖЕНО

                                                                                                                 
                                                                         Голова  АК               Олександр  ПРОЗОРОВ 

                                           План роботи атестаційної комісії                                             
                      комунального закладу «Будинок дитячої творчості"                                                                      
                                                 Кам’янської міської ради                                                                                  
                                                        на 2023 – 2024н.р.

П Л А Н     З А Х О Д І В                                 

                        з підготовки та  проведення атестації педагогічних працівників   

                                     комунального закладу «Будинок дитячої творчості»

                                                             в  2023 – 2024 н.р.

       Директор                                                                                 Олександр  ПРОЗОРОВ

                                                       Г р а ф і к

                                    засідань атестаційної комісії

                 комунального закладу «Будинок дитячої творчості»

                                       Кам’янської міської ради

                                   на 2023 – 2024 навчальний рік

Директор                                                                            Олександр   ПРОЗОРОВ         

                                                          Г Р А Ф І К

                               проведення атестації керівників гуртків                                                                                  

                   комунального закладу «Будинок дитячої  творчості »                                                                               

                                             Кам’янської міської ради                                

                                                          на  2024 рік 

Директор                                                                          Олександр  ПРОЗОРОВ

     31 березня 2023 р. в Будинку дитячої творчості відбулася атестація педагогічних працівників. Атестувалося 4 педагоги, вони представили на розгляд членів атестаційної комісії змістовні матеріали, які відобразили професійні здобутки кожного за міжатестаційний період. Всі педагоги успішно пройшли атестацію.

З метою оцінювання якості освіти в березні-квітні 2023 р. в БДТ проводиться анкетування батьків вихованців. Згідно результатів анкетування розглядатиметься питання про впровадження нових гуртків. При складанні річного плану роботи роботи на 2023-2024 н.р. будуть враховані побажання батьківської громадськості.

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScvs9igIUw7wIvrrBnfY_3FqeQiJKYVjyK0d-wK9sdoH1yNdw/viewform?usp=share_link

Анкета самоаналізу гурткового заняття

1.  Скільки часу потрібно вам для підготовки гурткового заняття?

2. Якими додатковими матеріалами ви користуєтесь при підготовці  гурткового  заняття?

3. Чи проводите ви аналіз проведення своїх гурткових занять?

4.  Коли: на самому занятті, одразу після нього, через деякий час?

5. Що найчастіше аналізуєте: вдале чи невдале проведення гурткового заняття?

6. Що вважаєте головним в організації гурткового заняття? 

7. Що в позашкільному закладі сприяє, а що утруднює вдале проведення заняття?

8. Які якості дітей вам найбільше імпонують?

9. Чи можна намітити єдині принципи самоаналізу проведення гурткового заняття  чи він не піддається узагальненню і є сугубо індивідуальним?  

10. Яка допомога адміністрації вам необхідна при підготовці гурткового заняття?

Аналіз анкети самоаналізу гурткового заняття 2022р.

У анкетуванні взяли участь 17 керівників гуртків БДТ.

Анкета самоаналізу гурткового заняття  складається із 10 запитань.

Відповіді на запитання анкети розташувалися наступним  чином:

1. Скільки часу потрібно вам для підготовки гурткового заняття?:

- до 1 год. – 6 - 35,3%; 

- від 1 до 2 год. – 6 – 35,3%; 

- залежно від теми – 2 - 11,7%,; 

- залежно від методики проведення  -2- 11,7%;

- буває по різному – 1 – 6%.

2. Якими додатковими матеріалами ви користуєтесь при підготовці  до  заняття?:

    - інтернет- ресурси – 13 – 76,5% ; 

    - методична  та фахова  література -10 -58,8%,  

    - побажання  дітей  -1 -6%;

    - роздатковий  матеріал – 4- 23,5%.

3. Чи проводите ви аналіз проведення  своїх гурткових  занять?:                                                         

так -16 – 94%,       ні -0,         окремі моменти - 1 – 6%.

4. Коли: на самому занятті, одразу після нього, через деякий час?:

на самому занятті -3 – 17,6%, одразу після нього-10- 58,8%, впродовж заняття -1 – 6%, через деякий час -3 - 17,6%.

5. Що найчастіше аналізуєте: вдале чи невдале  проведення гурткового заняття?: вдале – 9 – 52,9%, невдале -7 – 41,1%, чи вдалося досягти потрібного звучання-1- :6% кожне заняття-2 – 11,7%, як пройшло і що треба додати -1- 6%.

6. Що вважаєте головним в організації гурткового заняття?:

якість заняття-2 – 11,7%, наявність роздаткового матеріалу -4 - 23,5%, підготовка -2-11,7%, дисципліна -2 – 11,7%,  подача нового матеріалу-1 - 6%, сприятливий психологічний клімат для дітей-1-6%, вмілий підхід до дітей-2 -11,7%;    зацікавленість  дітей -4 - 23,5%, творчі ідеї- 1 -6%, настрій дітей-1 - 6% , вдалий репертуар-1 - 6% .

7. Що в позашкільному закладі сприяє, а що утруднює вдале проведення заняття?:

а) Сприяє: наявність живих виступів -4 - 23,5%, можливість втілювати творчі задуми   - 3 -17,6%,   вмотивованість дітей-2- 11,7%,;  допомога колег-1 - 6%;

б) Утруднює: брак дидактичного матеріалу -1-6% , дистанційне навчання-1-6%, недостатня матеріальна база – 6 – 35,3%, недостатність інтернет - ресурсів-6 – 35,3%, нічого не утруднює-2-11,7%.

 8. Які якості дітей вам найбільше імпонують?: відкритість-3 -17,6%,  вміння слухати  -1-6%, вміння працювати в команді-1 -6%, працездатність-1 - 6%, цілеспрямованість -2-11,7%; допитливість – 2- 11,7%; увага  -1-6% , бажання вчитися-6 – 35,3%, лідерство-2-11,7%; безпосередність-1 - 6%, наполегливість-2 - 11,7%; чесність -1 - 6%, посидючість -3 - 17,6%, відвертість-1 -6% ,  креативність-1 -  6%, сміливість -1 -6% , щирість-4 - 23,5%, самостійність-1 -6%.

9. Чи можна намітити єдині принципи самоаналізу проведення гурткового заняття  чи він не піддається узагальненню і є сугубо індивідуальним?:

так, можна - 8 – 47% , є індивідуальним - 9 - 52,9%.  

10. Яка допомога адміністрації вам необхідна при підготовці  гурткового заняття?:  інтернет - ресурси - 8 – 47%, матеріальна база - 4 - 23,5%, справляюся самостійно-5 – 29,4%.

           Отже, виходячи із аналізу анкети можна зробити висновок,що:  інтернет - ресурсами користуєтесь при підготовці  гурткового  заняття - 76,5% колективу;  

94% колективу проводить  аналіз своїх гурткових  занять;  найчастіше аналізують вдале  проведення занять –  52,9%; проводять аналіз проведення  своїх гурткових  занять  одразу після нього -  58,8%;

вважають головним в організації гурткового заняття  наявність роздаткового матеріалу у повному обсязі - 23,5%,    зацікавленість  дітей  - 23,5%;

найбільше імпонують  керівникам гуртків  такі  якості дітей: бажання вчитися– 35,3%, щирість- 23,5%, посидючість  - 17,6%.

Утруднює вдале проведення заняття -  недостатня матеріальна база – 35,3%  та недостатність інтернет - ресурсів– 35,3%.

Рекомендації:

-         Отримувати постійний зворотній зв’язок від дітей в процесі оцінювання заняття;

-         Враховувати думку здобувачів освіти  під час проведення заняття;

Педагогам більше працювати над самоосвітою для покращення якості проведення занять

 АНКЕТА САМООЦІНЮВАННЯ

       педагогічної майстерності керівника гуртка БДТ

                                                                 Аналіз

  анкети моніторингу самооцінювання педагогічної майстерності керівника гуртка БДТ

                                                                2021р.

         У моніторингу прийняли участь  17 керівників гуртків  з 22, що становить 77%  педагогічного колективу закладу.  Анкета складалася із 43 пунктів і мала на меті виявити здатність до  об’єктивного само оцінювання своєї  педагогічної майстерності керівників  гуртків БДТ.  За результатами моніторингу  відповідей педагогів закладу на питання даної анкети виявлено слідуюче:

- готуючись до занять, підбирають навчальний матеріал із урахуванням  напряму роботи гуртка, аналізують його зміст та прогнозують  сприйняття дітьми -16 чоловік – 94,1%.

- при плануванні та організації освітнього процесу постійно дотримуються  вимог законодавства; добирають  і застосовують  в освітньому середовищі навчальні матеріали, відповідно до інтересів і потреб дітей  -15 чол. – 88,2%

- планують різні види діяльності, що спрямовані на краще засвоєння матеріалу та розвиток життєвих компетентностей здобувачів освіти; розраховують (під час планування) часові рамки для кожного виду діяльності та гнучко дотримуються  їх, передбачаючи можливості для моніторингу та зворотного зв’язку; добирають  матеріал до навчальних занять із урахуванням рівнів досягнень здобувачів освіти та їх індивідуальних особливостей; вміють адаптувати освітню програму відповідно до можливостей та інтересів дітей; формують в дітей уміння позитивно вирішувати конфлікти, досягати компромісу, висловлювати власну думку та поважати думки інших; беруть участь у семінарах, тренінгах, майстер-класах, науково-практичних конференціях, вебінарах, роботі творчих груп із професійних питань -  14 чол. – 82,3%.

- дотримуються  вимог безпеки життєдіяльності, правил санітарії та гігієни під час створення та облаштування психологічно комфортного освітнього середовища; у професійній діяльності звертають увагу на національно-патріотичне виховання (проводять заходи, бесіди, екскурсії тощо); створюють умови для формування / виховання емоційного інтелекту здобувачів освіти -  13чол – 76,5%.

- дотримуются вимог освітньої програми, враховуючи вікові та індивідуальні особливості здобувачів освіти - 12- 64,7%.

- систематично формують в гуртківців уміння працювати з різними видами та джерелами інформації, розкриваючи принципи академічної доброчесності; систематично демонструють дітям можливості використання отриманих знань на практиці; постійно інформують батьків (осіб, які їх замінюють) про навчальні досягнення здобувачів освіти, їх поведінку та розвиток, систематично надаю їм поради й рекомендації -  11 - 64,7%.

- постійно встановлюють  зв'язок нової теми з попередніми і наступними темами та дають можливість здобувачам освіти самостійно ставити запитання і вирішувати завдання;  систематично використовують  на заняттях різні засоби навчання для розвитку в дітей критичного мислення, творчої активності та досягнення позитивних результатів;  постійно використовують  інформаційні, інфомедійні та цифрові технології  в освітньому процесі;  мають досвід участі у різних міжнародних / всеукраїнських / регіональних проєктах / програмах -10 -58,8%

Разом з тим лише:

6 – 35,2% - розкривають важливість життєвих компетентностей для формування і розвитку мотивації та інтересу до набуття нових знань і умінь.

5 – 29,4% - для розвитку мотивації навчально-пізнавальної діяльності дітей систематично використовують завдання різного змісту.

4 – 23,5% - систематично залучають батьків (осіб, які їх замінюють) до участі у виховних заходах та громадських / соціальних проєктах;  розробляють з гуртківцями критерії оцінювання їхньої роботи на занятті.

3– 17,6 % - створюють освітні ресурси з використанням інформаційних технологій та системно наповнюю їх відповідним контентом навчального чи методичного спрямування.

У подальшій роботі звернути увагу, надати допомогу та консультації для збільшення цих показників. Керівник гуртка Шаповал Т.О.  не відповіла  на питання з 24 по 29. Провести індивідуальну роботу, з’ясувати причини і за необхідності -  надати допомогу.

Проанізувавши результати моніторингу можна зробити висновок, що більша частина педагогів здатна до об`єктивного самоаналізу  своєї педагогічної майстерності, має достатній рівень теоретичної і практичної підготовки і використовує свої наробки у освітній діяльності, що дасть змогу надавати якісні освітні послуги, отримати високі показники,  хороший   результат у подальшій роботі.

Департамент з гуманітарних питань Кам’янської міської ради

комунальний заклад «Будинок дитячої творчості» Кам’янської міської ради

                                                                         ЗАТВЕРДЖЕНО:

                                                                                   на засіданні педагогічної ради                                                   
                                                                                  від «23» лютого 2021протокол №3                                          
                                                                                  Директор БДТ _______________

                                                                                                     Олександр ПРОЗОРОВ

П О Л О Ж Е Н Н Я

про внутрішню систему забезпечення якості освіти у

комунальному закладі «Будинок дитячої творчості»

Кам`янської  міської ради

                                                           Кам’янське

                                                               2021р.

1. Загальні положення

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у комунальному закладі «Будинок дитячої творчості» Кам`янської  міської ради  розроблено відповідно до вимог Закону України "Про освіту" (ст. 41). Система забезпечення якості освіти складається із системи забезпечення закладом освіти якості освітньої діяльності та якості позашкільної освіти (система внутрішнього забезпечення якості освіти).

2. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

 принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

 принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

 принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації закладом на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;

 принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

 принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

Внутрішня система забезпечення якості в закладі включає:

 стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

 планування освітнього процесу;

 оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

 оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

 оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників БДТ;

 забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом;

 систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

 створення у БДТ інклюзивного освітнього середовища;

 інші процедури та заходи, що визначаються документами БДТ.

Мета функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в БДТ є:

 гарантування якості освіти;

 формування довіри суспільства до позашкільної освіти;

 постійне та послідовне підвищення якості освіти;

 допомога суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти БДТ є:

 оновлення нормативно-методичної бази;

 забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в БДТ;

 моніторинг змісту освіти;

 спостереження за реалізацією освітнього процесу

 контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;                                                                                                                      2

 розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;

 здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів ДзГП, рішень методичної та педагогічної ради БДТ;

 оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;

 вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;

 збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проєктів рішень педрад, методрад, нарад при директорові;

 аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень у  БДТ;

 надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

Основними функціями внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

 інформаційно-аналітична;

 контрольно-діагностична;

 корективно-регулятивна;

 стимулююча.

Об'єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

 освітній процес (гурткові заняття);

 організаційно – масова діяльності;

 методична робота;

 робота з батьками та громадськістю.                                                                           Суб'єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

 члени адміністрації: директор БДТ і його заступники;

 особи, що мають відповідні повноваження згідно з функціональними обов'язками.

Система внутрішнього забезпечення якості передбачає контроль за:

 виконанням Законів "Про освіту" та "Про позашкільну освіту";

 використанням методичного забезпечення в освітньому процесі;

 реалізацією затверджених освітніх програм і навчальних планів, дотриманням затверджених навчальних графіків;

 реалізацією права вихованців на одержання якісної освіти;

 веденням документації гуртків (календарно-тематичне планування, журнали планування та обліку  роботи  гуртків, плани занять керівників гуртків);

 організацією учнівського самоврядування;

 профілактикою булінгу серед вихованців;

 попередженням дитячого травматизму;

 дотриманням статуту, правил внутрішнього трудового розпорядку й інших локальних актів БДТ;

 охороною життя та здоров'я учасників освітнього процесу;

 виконанням прийнятих колективних рішень, нормативних актів;

 станом методичної роботи;

 роботою навчальних кабінетів ;

 раціональним використанням наочного приладдя, ТНЗ, ІКТ-технологій;

 станом спільної роботи БДТ та громадськості;

 іншими питаннями в рамках компетенції адміністрації БДТ.

Методи контролю за діяльністю керівника гуртка:

 анкетування;

 тестування;                                                                                                                     3

 соціальне опитування,

 моніторинг,

спостереження.

вивчення документації,  

 відвідування і аналіз занять;

бесіда про діяльність вихованців;

 результати освітньої діяльності вихованців.   

Методи контролю за результатами освітньої діяльності:

-спостереження;

- усне опитування;

- письмове опитування;

- комбінована перевірка;

- бесіда, анкетування, тестування;

- перевірка документації.  

Види внутрішньої системи забезпечення якості освіти (за змістом):

 тематична (глибоке вивчення певного конкретного питання у практиці роботи методиста, керівника гуртка);

 фронтальна (всебічне вивчення діяльності педагогічного колективу, групи або керівника гуртка).

Форми внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

 персональна (має місце як при тематичному, так і при фронтальному виді контролю);

 узагальнююча (фронтальна);

Організація перевірки стану кожного з питань змісту внутрішньої системи забезпечення якості освіти складається з таких етапів:

 визначення мети контролю;

 об'єктів контролю;

 складання плану контролю;

 інструктаж учасників;

 вибір форм і методів контролю;

 констатація фактичного стану справ;

 об'єктивна оцінка цього стану;

 висновки, що випливають з оцінки;

 рекомендації або пропозиції з удосконалення освітнього процесу або усунення недоліків;

 визначення строків для ліквідації недоліків або повторний контроль.

Директор БДТ забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти та разом із заступником з навчально-виховної роботи здійснює координацію та контроль за її діяльністю.  Як експерти до участі в контролі можуть залучатися сторонні компетентні організації й окремі фахівці.

Підстави для проведення контролю:

- атестація педагогічних працівників;

- плановість контролю;

- перевірка стану справ для підготовки управлінських рішень.

Результати контролю оформлюються у вигляді аналітичної довідки чи наказу, в яких указується:  мета контролю;                                                                            4

 строки;

 склад комісії;

 яка робота проведена у процесі контролю (відвідані заняття, переглянута документація гуртка, проведені співбесіди);

 висновки;

 рекомендації або пропозиції;

 де розглянуті підсумки контролю (засідання методичної ради, нарада при директору,  індивідуально тощо).

Педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право:

 знати строки контролю та критерії оцінки його діяльності;

 знати мету, зміст, види, форми та методи контролю;

 вчасно знайомитися з висновками та рекомендаціями адміністрації.

За підсумками контролю з метою забезпечення якості освіти у залежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ:

 проводяться засідання педагогічної або методичної ради, наради при  директорові, робочі наради з педагогічним складом;

 результати перевірок можуть ураховуватись при проведенні атестації педагогічних працівників.

Директор БДТ  за результатами контролю з метою забезпечення якості освіти приймає рішення:

 про видання відповідного наказу;

 про обговорення підсумкових матеріалів контролю на засіданні педагогічної ради;

 про проведення повторного контролю із залученням певних експертів;

 про представлення до дисциплінарної відповідальності працівників;

 про заохочення працівників;

 інші рішення в межах своєї компетенції.

Періодичність та види контролю визначаються адміністрацією БДТ самостійно на навчальний рік, відповідно до перспективного плану роботи закладу у міру необхідності отримання об'єктивної  інформації про реальний стан справ та результати діяльності працівників і доводяться до відома колективу.

3. Планування освітнього процесу в закладі.

Метою освітнього процесу в БДТ є розвиток здібностей дітей та молоді

у сфері освіти,  культури, фізичної культури і спорту, декоративно –ужиткової, та іншого виду творчості, здобуття ними первинних професійних знань, вмінь і навичок, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації.

Основними завданнями є:

- виховання громадянина України;

- вільний розвиток особистості та формування її соціально-громадського досвіду;

- виховання у здобувачів освіти  поваги до Конституції України, прав і свобод людини та громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії;

- виховання  патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей свого народу, а також інших націй і народів;

- виховання шанобливого ставлення до родини та людей похилого віку;

- створення умов для творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку здобувачів освіти;                                                                                                                      

                                                                                                                                             5

- здобуття вихованцями первинних професійних навичок і вмінь, необхідних для їхньої соціалізації, подальшої самореалізації та професійної діяльності;

- формування у вихованців свідомого й відповідального ставлення до власного здоров'я та здоров'я оточуючих, навичок безпечної поведінки;

- задоволення освітньо-культурних потреб вихованців, які не забезпечуються іншими складовими структури освіти;

- задоволення потреб вихованців у професійному самовизначенні і творчій самореалізації;

- пошук, розвиток та підтримка здібних, обдарованих і талановитих вихованців;

- вдосконалення фізичного розвитку вихованців;

- організація дозвілля вихованців, пошук його нових форм; профілактика бездоглядності, правопорушень;

- виховання в учасників освітнього процесу свідомого ставлення до власної безпеки та безпеки оточуючих;

- формування здорового способу життя вихованців;

- здійснення методичної та організаційно-масової роботи.

Головні принципи освітнього процесу:

гуманізація, що визначає пріоритети завдань творчої самореалізації особистості, її виховання, створення умов для виявлення обдарованості і талантів здобувачів освіти, формування гуманної особистості;

єдність загальнолюдських і національних цінностей, що забезпечує у змісті освітньогопроцесу органічний зв’язок і духовну єдність української національної культури з культурою народів світу; визначає позашкільну освіту як важливий засіб національного розвитку й гармонізації національних і міжнаціональних відносин в Україні;

демократизація, що передбачає автономію закладів позашкільної освіти різних типів та форм власності у вирішенні основних питань змісту їх діяльності, розвитку різноманітних форм співробітництва та партнерства всіх учасників освітнього процесу;

науковість і системність, що полягає в забезпеченні оптимальних умов для інтегруючої функції освітніх процесів в умовах досягнення основної мети позашкільної освіти;

безперервність, наступність та інтеграція, що забезпечує єдність всіх ланок освіти, об’єднання зусиль БДТ з іншими закладами та організаціями; цілісність і наступність позашкільної освіти, спрямованої на поглиблення та конкретизацію освітнього процесу; набуття освіти упродовж всього життя, за умови наступності та концентричності;

багатоукладність і варіативність, що передбачає можливість широкого вибору змісту, форми і засобів позашкільної освіти, альтернативність у задоволенні духовних запитів здобувачів освіти, їх пізнавальних та інтелектуальних можливостей та інтересів, запровадження поліваріантності навчальних програм, поглиблення і розширення їх практичної сприятливості,  індивідуалізованого освітнього процесу;

добровільність і доступність, що передбачає право вибору та доступності в забезпеченні потреб абсолютності у творчій самореалізації, духовному самовдосконаленні, здобутті додаткових знань, умінь та навичок, підготовки до активної професійної та громадської діяльності;                                                                           

                                                                                                                                            6

самостійність і активність особистості, що полягає у забезпеченні психолого-педагогічної атмосфери, яка сприяє виявленню, розвитку і реалізації здобувачами освіти пізнавальної самостійності, творчої активності, прояву обдарованості і таланту;

практична спрямованість, що передбачає набуття здобувачами освіти певних умінь і навичок, орієнтацію на трудову діяльність у ринкових умовах, їх розширення та розвиток.

Зміст освітнього процесу ґрунтується на засадах особистісного замовлення дітей і їх батьків. Ці замовлення постійно розвиваються, варіюються, в чому і простежується безперервна динамічність позашкільної освіти у БДТ, її нестандартність та варіативність.

Освітній процес у БДТ здійснюється за напрямами:

- художньо-естетичний;

- декоративно – ужитковий;

- фізкультурно-спортивний.

4. Моніторинг якості освіти

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться БДТ.

Завдання моніторингу:

 здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у закладі;

 створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;

 аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання;

 створення оптимальних  умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів;

 прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в БДТ.

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в БДТ.

Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в БДТ, що включає кілька рівнів:

 здобувач освіти;

 керівник гуртка;

батьки і громадськість та ін.

Суб’єктами моніторингу виступають:

 моніторингова група;

 адміністрація закладу;

Форми та методи моніторингу. Основними формами моніторингу є:

 самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;

 внутрішня оцінка діяльності адміністрацією  (участь у заходах на рівні закладу, міському, обласному,, всеукраїнському, міжнародному рівні, відвідування занять);

 об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);

 систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

 відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;

 надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

 гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).                                                   7

Очікувані результати:

 отримання результатів стану освітнього процесу в закладі.

покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

 Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

 Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичної ради, нарадах при директорі, педагогічних радах;

 За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

5. Показники, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь вихованців. У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень вихованця. Результати освітньої діяльності вихованців на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Результатом навчання здобувачів освіти є сформованість у них пізнавальної, практичної, творчої і соціальної компетентностей.

Пізнавальні компетентності передбачають оволодіння поняттями та знаннями з різних галузей знань; основ характеристики явищ і процесів суспільного життя; набуття знань морально-психологічних якостей, способів організації змістовного дозвілля.

Практичні компетентності передбачають формування різноманітних  вмінь і навичок, здатності реалізовувати і захищати свої права, орієнтуватися у соціальних відносинах, встановлювати зв’язки між подіями і явищами, формулювати, висловлювати та доводити власну думку, позицію.

Творчі компетентності передбачають набуття досвіду власної творчої діяльності з різних галузей знань, розв’язання творчих завдань, здатності проявляти творчу ініціативу; розвиток дослідницьких здібностей, системного, просторового і логічного мислення, уяви, фантазії; потреби у творчій самореалізації та духовному вдосконаленні.

Соціальні компетентності орієнтовані на досягнення високого рівня освіченості і вихованості; емоційний, фізичний та інтелектуальний розвиток; формування позитивних особистісних якостей (самостійність, наполегливість, працелюбство та ін.), ціннісного ставлення до себе та інших, вміння працювати в колективі; розвиток здатності до професійного самовизначення, творчого становлення; формування громадянського поведінки, патріотизму, любові до України.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень вихованців є:

 контролююча – визначається рівень досягнень вихованців, рівень засвоєння нових знань;

 навчальна – організація підсумкової роботи, сприяє повторенню, поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню вмінь і навичок                                              8 діагностуюча і коригуюча – з’ясування труднощів, які виникають у гуртківців під час навчання, виявлення прогалин у знаннях гуртківця та внесення педагогом певних коректив;

 стимулюючо-мотиваційна – підсумкова робота розвиває відповідальність у вихованців, спонукає їх до змагань, формує позитивний мотив до творчості;

 виховна – формує у гуртківців вміння відповідально і зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю і самоконтролю, сприяє розвитку активності та системності у відвідуванні занять гуртка.

Оцінювання знань, вмінь, навичок вихованців базується на рівневій технології оцінювання. В основу оцінювання навчальних досягнень такої технології покладено орієнтири чотирьох рівнів: П, С, Д. В (початковий, середній, достатній і високий):

 - початковий (репродуктивний) - відповідь вихованця характеризується початковими уявленнями про зміст програми, вихованець виконує незначну частину практичних завдань та розумових операцій відповідно набутим знанням;

- середній – вихованець знає основний навчальний матеріал, може виконувати завдання за зразком, володіє елементарними технологічними і розумовими навичками;.

- достатній – вихованець знає суттєві ознаки понять, явищ змісту програми; вміє пояснювати основні закономірності взаємозв’язку між розділами та темами; самостійно застосовує знання; здатний до розумових операцій, самоаналізу своїх дій та вмінь, вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь вихованців повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча інколи бракує власних суджень. Вихованець здатний самостійно застосовувати знання не лише у знайомих, а й у змінених ситуаціях;

- високий рівень – знання вихованця є глибокими, міцними, узагальненими, системними; вихованець уміє застосовувати їх для виконання творчих завдань. Він вміло і самостійно оцінює різноманітні ситуації, , явища, факти. Відстоює свою особисту позицію, виступає на заняттях в ролі помічника педагога.

Рівневі показники оцінювання знань вихованців, це є перший показник ефективності роботи вихованців. Участь вихованців у заходах, відповідно свого напряму гуртка та їх досягнення – це другий показник роботи вихованців.

Результати навчання вихованців визначені прогнозованим результатом. Визначеним для кожного гуртка його навчальною програмою.

6. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію. Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні розряди, педагогічні звання та тарифні розряди оплати праці. Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 72 години  у 2022 р., 120 годин ( з 2023р.та наступні роки), з яких певна кількість годин має бути обов’язково             9 спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег педагога, який атестується тощо.

 Ефективність роботи керівника гуртка визначається рівневими показниками оцінювання знань вихованців, а також участю вихованців у заходах, відповідно свого напряму гуртка, та їх досягнення на змаганнях, конкурсах, виставках тощо.

7. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.

Управлінська діяльність керівних працівників закладу  на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

 створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

 раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості вихованців та підготовку їх до життя в сучасних умовах;

 визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;

 правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;

 забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

 створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі. 

 Діяльність керівника закладу визначається такими чинниками:

 рівнем його компетентності;

 обраною концепцією власної діяльності;

 рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.

Установити ефективність освітнього процесу, якість створених умов для його проведення, вплив керівника на продуктивність роботи БДТ неможливо без належної оцінки результатів його діяльності. Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу , є атестація. Метою даного процесу контролю за діяльністю закладу є:

 найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;

 сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;

 посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;

 забезпечення більш тісного зв’язку заробітної плати з результатами їхньої праці;

 визначення відповідності займаній посаді;

 стимулювання їх професійного та посадового зростання .                                                         
                                                                                                                                           10

Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів:           

І. Підготовчого.

ІІ. Основного.

ІІІ. Підсумково-корекційного.

ІV. Регулятивно-корекційного.

На підготовчому етапі відповідальною особою проводиться відбір, систематизація та аналіз матеріалів, що характеризує динаміку розвитку навчального закладу, рівень управлінської діяльності його керівників.

З цією метою вивчаються:

 матеріали попередньої експертизи управління освітнім процесом та тематичного вивчення окремих питань, що стосуються організації діяльності закладу;

 відповідність роботи закладу особливим умовам здійснення освітньої діяльності;

 результативність роботи закладу  щодо розвитку творчих здібностей здобувачів освіти;

 робота педагогічного колективу щодо розробки та впровадження авторських програм, навчальних посібників, методичних розробок;

Аналізуються статистичні дані:

 результати освітньої діяльності вихованців на кінець навчального року;

 випадки дитячого травматизму, що сталися під освітнього процесу;

 плинність керівних та педагогічних кадрів;

 наявність конфліктних ситуацій у колективі, скарг на роботу закладу.

Другий, основний, етап комплексно-цільової програми має такі розділи: діагностичний, аналітично-регулятивний, контрольно-діагностичний, мотиваційно- діагностичний, контрольно-регулятивний, аналітичний.

Мета діагностичного дослідження – самоаналіз та самооцінка управлінської діяльності керівником закладу.

Аналітично-регулятивний має за мету внесення коректив в управлінську діяльність керівників за результатами самоекспертизи.

Контрольно-аналітичний передбачає отримання інформації про соціально-психологічний клімат у закладі освіти та рівень вмінь гуртківців.

Мотиваційно-діагностичний дозволяє висунути пропозиції щодо визначення об’єктів та підходів для проведення експертизи. Експертною групою та керівниками навчального закладу укладається робоча програма експертизи управління освітнім процесом.

     Складається вона з трьох блоків: інваріантного, варіативного та замовленого.

До інваріантного блоку входять питання, що дозволяють визначити рівень управлінської діяльності, наявність свідомого цілеспрямованого регулювання складних процесів і організаційних відносин у закладі  та в кожному з його підрозділів. Перелік питань варіативного блоку визначається з урахуванням підсумкових матеріалів комплексних соціально-психологічних досліджень та результатів моніторингових процесів.

Питання третього блоку складаються на основі замовлення керівників закладу  про надання методичної допомоги в організації управлінської діяльності та освітнього процесу.

Контрольно-регулятивне вивчення визначає відповідність діяльності керівників закладу нормативним аспектам управління, проблеми і резерви розвитку закладу, напрямки надання методичної допомоги.                                                                                     
                                                                                                                                     11

Його структура:

 проведення експертизи управління освітнім процесом безпосередньо у закладі;

 індивідуальна контрольно-регулятивна робота з питань управління;

 надання методичної допомоги за заявкою керівництва закладу;

 оперативне усунення керівництвом виявлених недоліків.

Аналітичний розділ має на меті висловити загальну оцінку управлінської діяльності, підготувати висновки та пропозиції.

Третій, підсумково-корекційний етап поділяється на підсумковий та корекційний.

 Підсумковий містить глибокий аналіз предмета експертизи, формування банку даних за її результатами, планування розвитку закладу.

Корекційний має на меті регулювання та корекцію управлінської діяльності, виявлення якісних змін предмета експертизи та прогнозування розвитку закладу.

Регулятивно-корекційний етап передбачає вдосконалення та коригування окремих напрямків та форм управління освітнім процесом.

Зокрема, експертами контролюються законодавчі, нормативні та правові аспекти діяльності закладу, забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров`я та прав учасників освітнього процесу.

Директором закладу створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку закладу.

Вимоги до ділових та особистісних якостей директора закладу:

 цілеспрямованість та саморозвиток;

 компетентність;

 динамічність та самокритичність;

 управлінська етика;

 прогностичність та аналітичність;

 креативність, здатність до інноваційного пошуку.

 здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:

1. Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності.

2. Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.

3. Річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу.

4. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проєктів.

5. Забезпечення професійного розвитку педагогів, методичного супроводу молодих спеціалістів.

6. Поширення позитивної інформації про заклад.

7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).

8. Застосування ІК-технологій у освітньому процесі.

9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

8. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього                               12

процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними  працівниками передбачає:

 посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

 дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

 надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

 контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

 об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

 самостійне виконання навчальних завдань (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх  індивідуальних потреб і можливостей);

 посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

 дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

 надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

 академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

 самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

 фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

 фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

 списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

 обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

 хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

 необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники БДТ можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:                                                     
                                                                                                                                    13

 відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційного розряду;

 позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

 відрахування з БДТ;

 повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначені Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу закладу освіти.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

 ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

 особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

 знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

 оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

9. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу

БДТстворює та розвиває освітнє середовище для забезпечення сприятливих умов щодо навчальної та виховної діяльності, підтримки здобувачів освіти. Матеріально-технічне забезпечення відповідає ліцензійним та акредитаційним вимогам: освітній процес здійснюється у навчальних кабінетах. У приміщенні БДТ є доступ до Інтернету. Вироблення навичок самостійної роботи здобувачів освіти відбувається під час виконання індивідуальних завдань протягом усього навчального періоду (ділові та рольові ігри, ситуативні задачі, семінарські заняття, круглі столи, участь у конференціях, впровадження інноваційних технологій тощо).

Відповідальні за впровадження та виконання: адміністративно-господарська частина, заступники директора БДТ, керівники гуртків.

10. Інклюзивне освітнє середовище

Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення , що враховує індивідуальні потреби таких осіб.

Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:

1. Рівність і доступність використання.

Надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення відособлення окремих груп населення.

2. Гнучкість використання.

Дизайн повинен забезпечити наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.

3. Просте та зручне використання.                                                                            14

Дизайн повинен забезпечувати простоту та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача.

4. Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів.

Дизайн повинен сприяти ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача.

5. Припустимість помилок.

Дизайн повинен звести до мінімуму можливість виникнення ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів.

6. Низький рівень фізичних зусиль.

Дизайн розраховано на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.

7. Наявність необхідного розміру і простору.

Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.